О примерах исчисления средней заработной платы для целей социального страхования

kvitancia_01

11.08.2016

В письме от 07.04.2016 г. № 101/18/99-16 Минсоцполитики отвечает на вопросы, касающиеся практического применения Примеров исчисления средней заработной платы (дохода) по видам общеобязательного государственного социального страхования, утвержденных приказом Минсоцполитики от 21.10.2015 г. № 1022 (далее — Приказ № 1022).

В ответе на первый вопрос (как рассчитать пособие по беременности и родам, если страховой стаж работницы в течение 12 месяцев перед наступлением страхового случая составил менее 6 месяцев) Минсоцполитики напоминает, что расчет такого пособия осуществляется в соответствии с п. 29 Порядка исчисления средней заработной платы (дохода, денежного обеспечения) для расчета выплат по общеобязательному государственному социальному страхованию, утвержденного постановлением КМУ от 26.09.2001 г. № 1266 (далее — Порядок № 1266). При этом средняя заработная плата определяется исходя из начисленной заработной платы, с которой уплачиваются страховые взносы, но в расчете на месяц не более двукратного размера минимальной заработной платы (далее — МЗП) и не менее размера МЗП, установленного законом в месяце наступления страхового случая. Также отмечено, что алгоритм определения величины, которая применяется для расчета пособия в указанном случае (90,54 грн.), приведен в п. 8 раздела III Приказа № 1022.

Уточним, что в комментируемом письме речь идет о размере МЗП, равном 1  378 грн. (2 МЗП = 2 756 грн.), который применялся с сентября 2015 года по апрель 2016 года. В связи с этим сумма 90,54 грн. представляет собой величину среднедневной максимальной выплаты, которая определяется на основании п. 5 Порядка № 1266 путем деления двойного размера МЗП (2 756 грн.) на среднемесячное количество календарных дней (30,44).

Также отмечено, что если в полном месяце периода отпуска по беременности и родам рассчитанная сумма страховой выплаты превышает двойной размер МЗП (как правило, это месяцы, в которых 31 календарный день), то сумма пособия по беременности и родам в таком месяце ограничивается этой величиной (2 756 грн.), соответственно, уменьшается общая сумма страховой выплаты. Пример такого ограничения наглядно продемонстрирован в п. 4 раздела III Приказа № 1022 (см. вторую таблицу примера).

Отвечая на второй вопрос (какие суммы откорректированной за предыдущие периоды заработной платы могут участвовать в расчете больничных), Минсоцполитики напоминает, что примеры таких корректировок, а также пояснения к ним приведены в п. 6 раздела III Приказа № 1022.

Дополнительно отмечено, что в соответствии с п.п. 3 п. 3 разд. IV Инструкции о порядке начисления и уплаты единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование, утвержденной приказом Минфина от 20.04.2015 г. № 449, а также п. 1.6.2 Инструкции № 5 в случае если начисление заработной платы осуществляется за предыдущий период, в частности, в связи с уточнением количества отработанного времени и выявлением ошибок, начисленные суммы включаются в заработную плату того месяца, когда были произведены начисления.

Следовательно, если в расчетном периоде производились корректировки заработной платы за прошлые периоды, то при исчислении средней заработной платы для расчета страховых выплат может учитываться лишь тот заработок, с которого в расчетном периоде уплачены страховые взносы (единый взнос) в Фонд социального страхования по временной утрате трудоспособности (аналогичное мнение изложено в письме Минсоцполитики от 03.12.2015 г. № 1837/18/93-15).

Заметим, что более подробные пояснения к примерам 4, 6, 8 (а также к другим примерам раздела III Приказа № 1022) приведены в теме Исчисление средней заработной платы (дохода, денежного обеспечения) для целей социального страхования.

Текст документа

Лист Міністерства соціальної політики України від 07.04.2016 р. № 101/18/99-16

Департамент соціального страхування та партнерства Мінсоцполітики розглянув лист  стосовно обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та повідомляє.

До питання 1. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 1105) застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на допомогу по вагітності та пологах – виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.

Згідно з пунктом 29 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 р. № 439) (далі – Порядок), якщо протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування застрахована особа має страховий стаж менше шести місяців, середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах визначається виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.

Враховуючи викладене, допомогу по вагітності та пологах у такому випадку необхідно розраховувати в такій послідовності:

  • розраховується середньоденна заробітна плата виходячи з фактичних виплат, з яких сплачуються страхові внески;
  • розраховуються суми середньоденної максимальної та мінімальної виплати;
  • сума фактичної середньоденної виплати порівнюється з мінімальною та максимальною середньоденною виплатою (розрахованою з двократного розміру мінімальної заробітної плати);
  • якщо сума фактичної середньоденної виплати є більшою ніж мінімальна середньоденна виплата, але не перевищує максимальної середньоденної виплати, ця сума помножується на кількість днів, що підлягають оплаті;
  • якщо сума фактичної середньоденної виплати перевищує максимальну виплату, то сума допомоги розраховується виходячи з максимальної виплати.

Алгоритм визначення величини, яка застосовується для обчислення допомоги по вагітності та пологах у зазначеному випадку (90,54 грн.), наведено у пункті 8 розділу III «Для розрахунку виплат для призначення допомоги по вагітності та пологах, допомоги по тимчасовій непрацездатності, а також оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця» Прикладів обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Приклади), затверджених наказом Мінсоцполітики від 21.10.2015 р. № 1022, розміщених на сайті Міністерства соціальної політики у рубриці «Нормативна база 2015 рік».

При виконанні вимог абзацу другого та третього пункту 29 Порядку в частині визначення суми страхової виплати в розрахунку на місяць застосовується алгоритм обмеження, аналогічний наведеному для обмеження максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (пункт 4 Прикладів), а саме: якщо в повному місяці періоду відпустки по вагітності та пологах розрахована сума виплати перевищує двократний розмір мінімальної заробітної плати (це, як правило, місяці, у яких 31 календарний день), то сума допомоги по вагітності та пологах в цьому місяці обмежується цією величиною (2756 грн.). Відповідно зменшується загальна сума страхових виплат.

До питання 2. У прикладі 6 цього розділу наведено алгоритм розрахунку розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності з урахуванням такого.

Згідно з пунктом 3 Порядку середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів зайнятості (перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, – тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.

Підпунктом 3 пункту 3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. № 449, передбачено, що якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони включаються до заробітної плати того місяця, у якому були здійснені нарахування.

Крім того, згідно з пунктом 5 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996 господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Особливості обліку та відображення фонду оплати праці визначені в Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженій наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5. Згідно з підпунктом 1.6.2 Інструкції якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування.

Таким чином, законодавчо визначено період відображення фонду оплати праці у первинному документі бухгалтерського обліку, який містить відомості про господарську операцію і підтверджує її здійснення.

Отже, при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат може включатися лише заробіток, з якого у розрахунковому періоді сплачено страхові внески (єдиний внесок) до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який підлягає діленню на календарні дні перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.

До питання 3. До затвердження Кабінетом Міністрів України зазначеного Порядку, його проект відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 р. № 950, було погоджено Міністерством юстиції України, Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Пенсійним фондом України та соціальними партнерами.

З метою надання практичної допомоги органам фондів соціального страхування та роботодавцям у застосуванні норм Порядку для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, допомоги по тимчасовій втраті працездатності та відповідно до абзацу другого пункту 34 Порядку Міністерством розроблені та затверджені умовні приклади обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, що сприятиме спрощенню практичного застосування розрахунку страхових виплат за видами соціального страхування відповідно до Порядку.

Відповідно до пунктів 2 та 6 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 р. № 731 (зі змінами), Міністерство юстиції України здійснює державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

При цьому перелік ознак, за наявності яких акти не подаються на державну реєстрацію, визначено пунктом 5 зазначеного Положення, це, зокрема, нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних тощо).

Оскільки зазначений наказ не встановлює нових правових норм, підготовлений для надання практичної допомоги органам фондів соціального страхування і роботодавцям та має суто рекомендаційний характер, то відповідно до норм чинного законодавства цей наказ не потребує подання до Міністерства юстиції України для проведення державної реєстрації.

Звертаємо також увагу, що за результатами проведеної Міністерством юстиції України щомісячної безвиїзної перевірки Міністерства соціальної політики України щодо додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, порушень вимог зазначеного законодавства не виявлено.

Директор Департаменту соціального страхування та партнерства О. Савенко